Втрата сенсу, пошук сенсу

Стосовно людини, її існування передує її сутності. Свою сутність він знаходить у процесі існування. Людина робить себе сама. Він знаходить свою сутність протягом усього свого життя.

Існування людини – це вільне існування. Свобода мається на увазі не як «свобода духу», а як «свобода вибору», яку ніхто не може забрати у людини. Як правило, люди уникають усвідомлювати, що вони вільні, воліючи жити «як заведено у світі», несправжньо.

Існування людини включає в себе відповідальність: не тільки за себе, а й за оточуючих, оскільки світ, який інтерпретується свободою, є цілісний: вирішуючи як вчинити, людина вибирає бути такою чи іншою всьому світу, і себе в ньому.

Тимчасове та кінцеве існування. Людське існування - це буття, навернене до смерті.